У найвеселіших людей найсумніша душа.
Моя душа поплатилася за одкровення, захлинулася від тих плювків, якими її «нагородили» за те, що була відкрита …
Мені цікаво, я одна намагаюся заглушити біль, в навушниках на всю гучність?
На світі є кінець всьому: любові, сльозам, страждання, але немає кінця лише одному – спогаду.
Мам, подуй мені на серце … як в дитинстві на коліно, щоб не боліло.
Спробуй врятуватися від дощу, якщо він всередині.
У мене на вигляд добре все, тільки в серці зима …
Душа відчуває приступ гострого болю від брехливих осіб, порожніх емоцій, слабкої волі …
А часом буває так сумно, а часом так весело, і ніхто не здогадається, яка біль на серце.
Я намагаюся навчитися приховувати жахливу біль за щирою посмішкою …
Назавжди в серці залишиться ніжна біль.
