Плин часу безнадійно сумно. Сумний погляд людини на що йде час.
Забуття приходить як звільнення і полегшення. Людина постійно хоче забутися, забути про минуле і майбутнє.
У жінок є незвичайна здатність породжувати ілюзії – бути не такими, якими вони є насправді.
Є межа можливості виносити страждання. За цією межею людина втрачає свідомість і цим як би рятує себе.
Знання – примусово, віра – вільна.
Все живе розвивається. У світі немає нерухомості, все змінюється і розвивається. Але є і сила інерції, опір всякому зміни, ворожнеча до всякої новизни.
Коли не володієш мудрістю, залишається любити мудрість, т. Е. Бути філософом.
У розвитку особистості людина повинна бути вірним собі, не зраджувати собі, зберігати своє обличчя, призначене для вічності.
