Хто щастя знав, вже не впізнає щастя.
Бувало, але на щастя, що було, те загуло.
На обличчях зухвалість, у серце страх.
Сторінка: 1 2
Хто щастя знав, вже не впізнає щастя.
Бувало, але на щастя, що було, те загуло.
На обличчях зухвалість, у серце страх.