Цитати з фільму Дівчата – Так хочеться бути красивою, я б тоді за всіх ошуканих дівчат помстилася! Ось йду я гарна по вулиці, а всі зустрічні хлопці так і столбенеют, а які слабший – так і падають, падають, падають і самі собою в штабелі укладаються!
Я ось все думала, як це люди цілуються. Адже їм же носи повинні заважати? А тепер бачу – не заважають.
Я і сама дійду. Тут ведмедів немає. А хіба дівчину проводжають тільки через ведмедів?
В їдальні і в лазні всі рівні.
Ех і здорова! Розгодувала я тебе, Надія, на свою погибель.
Підіть звідси! А то у мене … ложки пропадають!
Чи любиш її? Кого це? Гречку! Обожнюю!
Краще я потім якось, а то ми сьогодні все переробимо, а на завтра нічого не залишиться.
Батюшки, куди це у людей самолюбство дівається?
Я б всім, хто заочно вчиться, ордена б давала. Це ж яку силу волі треба мати! Ніхто над нею не варто, а вона все займається, займається.
Техніка! Тут міркувати треба! Це тобі не картоплю варити! Ти думаєш, що картопля – це так ось просто? Не тут то було! З картоплі знаєш, скільки можна страв приготувати!
Надька ось-ось 28 стукне, тут не те що за Ксан Ксанича, за козла підеш.
Начебто деякі і по любові заміж вийшли, а тепер листами від коханого чоловіка грубки топлять.
Так … Умила вона тебе! Подумаєш, теж мені фігура! Фігури може бути і немає, а характер – у наявності.
А це що? Навіть нижче мене зростом.
Кому чого в місті купити? Приймаю замовлення до однієї тонни.
Щи у новій кухарки ВО! Рагу як в санаторії. Кожен калорій на своєму місці!
Дозвольте? А ви завжди з цигаркою танцюєте? І в шапці? Так ось, з такими я не танцюю!
Яка ж це любов? У селищі про нас казна-що базікають, а я тебе ще ні разу не поцілував.
На-ка ось купи, Надюше, панчохи. Найдорожчі, в межах суми.
Бачиш те місце? Он, пожежний щит. Це місце у нас Камчаткою називається. Сидять там деякі вечорами парочками. Посидять, посидять, а потім кімнату окрему вимагають, а кімнат вільних у нас немає.
Ненавиджу …. Ти ж говорила, що полюбила? З тих пір ще більше ненавиджу!
А ви і є щось нове начальство, якого всі так бояться, так? Ну … вже не такий я страшний.
Перший раз таких одноосібників бачу.
А я ось ніколи заміж не вийду. Одному адже краще, хочу – халву їм, хочу – пряники.
