Я не боюсь вмирати. Але боюся, що прожив недостатньо. Це повинно бути написано на кожній шкільній дошці. Життя – це майданчик або нічого.
Чому ви так упевнені, що існуєте? Вас немає. І мене теж немає. Ми живемо тільки в уяві дев’ятирічного хлопчика. Ми – плід уяви хлопчаки, перед яким стоїть неможливий вибір …
Завжди любив рибу, але ніколи не думав, що коли-небудь риба полюбить мене.
Поки ми ще не народилися, ми знаємо все. Все, що трапиться. Але кожному свого часу.
Я не звіробій. Я – менеджер на заводі копіювальних машин. Я тільки що звільнився. Я не смію поворухнутися. Я не живу. Все, за що я беруся, обертається бідою.
Папа говорить, що можна точно передбачити, коли Марс з’явиться на небі навіть через сто років. Цікаво те, що тато й гадки не має, що трапиться з ним через дві хвилини.
Я не боюсь вмирати. Але боюся, що прожив недостатньо. Це повинно бути написано на кожній шкільній дошці. Життя – це майданчик або нічого.
Чому ви так упевнені, що існуєте? Вас немає. І мене теж немає. Ми живемо тільки в уяві дев’ятирічного хлопчика. Ми – плід уяви хлопчаки, перед яким стоїть неможливий вибір …
Завжди любив рибу, але ніколи не думав, що коли-небудь риба полюбить мене.
Одна сніжинка може зігнути лист бамбука.
Час не йде назад, тому завжди так складно зробити вибір.
Явивчаю час. Ту саму штуку, через яку все відбувається не відразу.
В шахах це називається «цугцванг», коли виявляється, що найкорисніший хід – нікуди не рухатися.
