Всі почуття загострюються до межі і підпорядковані одній меті – вижити. Немає часу роздумувати. Лунає свист – і ти або дієш, або гинеш.
Головне – не хто ти є, а ким тебе бачать.
Бачиш, я посміхаюся, незважаючи на те, що ти нестерпна.
Як птиці. Тільки вони вільні, а я ні.
Я ревную, але зовсім не через те, про що багато хто може подумати. Хороші напарники на дорозі не валяються.
Яка розкіш – бути наодинці з собою! Хто знає, коли я відчую її знову.
Сторінка: 1 2
