Мало знати собі ціну – треба ще користуватися попитом.
Життя як рояль: клавіша біла, клавіша чорна … кришка.
Вища ступінь збентеження – два погляди, що зустрілися в замковій щілині.
Я ж казав: або я буду жити добре, або мої твори стануть безсмертними. І життя знову повернулася в бік творів.
Чи щасливий? У різний час на це питання відповідав по-різному, але завжди – негативно.
Хлопці, вже якщо ми по горло в лайні, візьмемося за руки!
Краще з любов’ю займатися працею, ніж з працею займатися любов’ю.
Сторінка: 1 2
