Цитати Маркса

Цитати Маркса

Цитати Маркса – Час – це простір для розвитку здібностей.

Держава потребує дуже суворому вихованні з боку народу.

Традиції всіх мертвих поколінь тяжіють, як кошмар, над умами живих.

Де рівність, там немає вигоди.

Чим більше людина вкладає в Бога, тим менше залишається в ньому самому.

Смерть – великий миротворець.

Ніколи ще невігластво нікому не допомогло.

Любов батьків найбільш безкорислива.

Народ, поневолює інший народ, кує свої власні ланцюги.

Релігія – опіум народу.

Історія повторюється двічі – спочатку у вигляді трагедії, потім у вигляді фарсу.

Революції – локомотиви історії.

Вільний розвиток кожного є умовою вільного розвитку всіх.

Серце людини – дивовижна річ, особливо якщо людина носить серце в своєму гаманці.

В процесі боротьби з істиною оману саме себе викриває …

Обставини в такій же мірі творять людей, в якій люди творять обставини.

В прямому відповідно до зростання вартості світу речей зростає знецінення людського світу.

Революція – локомотиви історії.

Мета, для якої потрібні неправі засоби, що не є права мета.

Ідеї стають матеріальною силою, коли вони опановують масами.

Я вступаю в дружбу лише з дуже небагатьма, але зате дорожу нею.

Окремий скрипаль сам управляє собою, оркестр потребує диригента.

Кожен з нас дійсно робить себе тим, чим він є в очах іншого.

Тимчасова розлука корисна, бо постійне спілкування породжує видимість одноманітності.

Вільний час – простір для розвитку особистості.

Великі здаються нам великими лише тому, що ми самі стоїмо на колінах.

Якщо ти любиш, не викликаючи взаємності, то твоя любов безсила, і вона – нещастя.

Бути чуттєвим значить бути страждають.

Будь-яке початок важко, – ця істина справедлива для кожної науки.

Покарання не повинно вселяти більше відрази, ніж проступок.

Якщо характер людини створюється обставинами, то треба, виходить, зробити обставини людяними.

Невігластво – це демонічна сила, і ми побоюємося, що воно послужить причиною ще багатьох трагедій.

Вихователь сам повинен бути вихований.

Легко бути святим, коли не хочеш бути людяним.

На плоскій рівнині всяка купина здається пагорбом.