Тихіше ти там, самодіяльність …
Іллюша, ну буде тобі, чого ти розкис? Ну кинь ти про неї думати, адже ти ж орел був.
Ну, хочеш, я їй куплю цукерок шоколадних. Кіло або два. А що? Нехай лопає – маленькі, вони люблять солодке.
Е, ні, хлопці, що одеколон? Один дух і тільки. І шоколад теж з’їсть і забуде, одна печія залишиться … Ти ось що, ти їй, Іллюша, подаруй годинник. Корисна річ і механізьм …
А у мене по щам завжди були п’ятірки … Може, я чогось забула покласти?
Як же вам, дівчина, не соромно? Ви знаєте, може це і жахливо, але не соромно.
З тумбочками у нас добре, а ось по частині подушок бідуємо. Що ж, мені на тумбочці спати?
Даремно сидите! Житлоплощі в цьому році не передбачається!
Вона, брат, така! Яка? Підростеш – дізнаєшся!
Ех ти, вареники з картоплею!
