Цитати з фільму Міміно – Я щас там так хАхАтался!
Вісім було, один баран куди подівся? А себе ти порахував? Ні. Так вісім – це разом з тобою було.
Ні, глечик можна склеїти, а розбите серце – ніколи!
Від тепла предмети розширюються, а це кепка зимова. Взимку твоя голова буде менше.
Зовсім тебе цей ДАІ не поважає, слухай. І машину забрав, і права.
А Міміно – це прізвище або ім’я? Міміно по-грузинськи сокіл.
Негайно припиніть засмічувати ефір!
Чому без стуку входите? Вийдіть в коридор і почекайте, поки Вас не викличуть.
Якщо його де-небудь зустрінеш – Не вбивай. Дуже прошу. Знаєш, яке зараз час. Не так зрозуміють.
Сідайте. Спасибі, я пішки постою.
А ти що на мене сердився ?! Сердився! Я на тебе в 3 рази більше сердився!
Я Вам один розумний річ скажу, але тільки Ви не ображайтеся.
Якщо хто-небудь подзвонить, скаже: Алла, підемо в ресторан туди-сюди, потанцюємо, я дуже погано буду думати про нього. А якщо скаже: Дядя Рубен, можна з Аллою піду культурний захід, скажу: Іди, дорогий.
Твоя Лариса Іванівна, добре, що не прийшла, значить вона з моральної сім’ї, я думаю.
Чи знаєте, що, Мімі, котитеся ви ковбаскою по Малій Спаської.
Ти і вона – не дві пари в чоботі. Чому? Ти – видатний чоловік, а вона – візьми кішку, опусти в воду, вийми – така ж худа. Справа смаку.
Вірменам товсті подобаються, а грузинам – худі.
Чита-гриту, чита Маргарита … Що таке “чита-гриту”? Пташка, пташка невеличка …
Тося, дзвони в міліцію! Він мене вб’є.
Чи була у Вас раніше особиста неприязнь до Папішвілі? Ні. А за що Ви його побили? Я його не бив. Він замкнувся. А люстру Ви розбили? Розбив. Чому? Тому що він мерзотник.
Що Ви можете сказати з приводу даного інциденту? Що я можу сказати?
Я пишаюся, що цей великий полководець – мій співвітчизник.
Зараз, коли я дивлюся на лаву підсудних, у мене сльози, але це інші сльози. Це сльози сорому. Мені соромно, що я теж грузин.
Слухай, друже, у тебе гарні очі, видно, що ти хороша людина. Років через п’ять допоможу.
Потерпілий відкрив двері, а підсудний сказав: Здрастуй, дорогий. А потерпілий сказав, вибачте, я в туалет хочу, а вона вискочила на вулицю, і кричала: Міліція, міліція! А я сказав: Валик-джан, пішли додому.
Ну, а люстру-то підсудний розбив, так? Так, розбив, навіщо буду заперечувати. Коли ми пішли додому, він випадково стільцем зачепив.
Скажіть, підсудний відчував особисту неприязнь до потерпілого? Відчував. Сказав, що таку особисту неприязнь я відчуваю до потерпілого, що їсти не можу.
Що ж, він до Москви без грошей приїхав? Слухай, яка нормальна людина в Москву без грошей приїде? Він пішов в ресторан, туди-сюди, закусили … І скінчилися.
Знаєш, я тобі розумний річ скажу, але тільки ти не ображайся.
Почекай, давай заспіваємо що-небудь. Що заспіваємо? (Співає по-грузинськи). Ісаак, чому ти замовк? Я плачу.
Ну що зробити, щоб Ви мене пробачили? Хочете з літака вистрибну? Ні не хочу. А я хочу.
Що, знову виселяють? Ні, в цьому готелі я директор.
Так не влізе твоя корова – тут її продай. Хто її купить? Її ж все знають!
Льотчик? Іноді. Взагалі-то, я ендокринолог.
Альо! Ларису Іванівну хочу!
