Ну, а люстру-то підсудний розбив, так? Так, розбив, навіщо буду заперечувати. Коли ми пішли додому, він випадково стільцем зачепив.
Скажіть, підсудний відчував особисту неприязнь до потерпілого? Відчував. Сказав, що таку особисту неприязнь я відчуваю до потерпілого, що їсти не можу.
Що ж, він до Москви без грошей приїхав? Слухай, яка нормальна людина в Москву без грошей приїде? Він пішов в ресторан, туди-сюди, закусили … І скінчилися.
Знаєш, я тобі розумний річ скажу, але тільки ти не ображайся.
Почекай, давай заспіваємо що-небудь. Що заспіваємо? (Співає по-грузинськи). Ісаак, чому ти замовк? Я плачу.
Ну що зробити, щоб Ви мене пробачили? Хочете з літака вистрибну? Ні не хочу. А я хочу.
Що, знову виселяють? Ні, в цьому готелі я директор.
Так не влізе твоя корова – тут її продай. Хто її купить? Її ж все знають!
Льотчик? Іноді. Взагалі-то, я ендокринолог.
Альо! Ларису Іванівну хочу!
