Добрий день. Я король, дорогі мої.
Всі ми, нелюди, на одну особу.
Чи не винен! Предки винні! Прадіди, прабабусі, внучаті дядьки й тітки різні, предки, ну, і праматері!
Смерть груба і брудна. Вона приходить з цілим мішком огидних інструментів.
Був неправий, скипів. Але тепер вважаю свою пропозицію потворної помилкою, каюсь, прошу дати можливість загладити, спокутувати. Все, пішов.
Від кого ви втекли як злочинець? Від любові …
Ви мене так образили, що я все одно помщуся вам. Я доведу, що ви мені байдужі. Помру, а доведу.
Який же це хрест? Це більше схоже на букву «хе».
Відчуваю смутно, сталося щось недобре, а поглянути в обличчя дійсності – нічим.
Сторінка: 1 2
