Цитати Гурченко – Кіно – це моє життя. Коли я входжу в маленький задимлений павільйон, де нічого не видно на відстані витягнутої руки, де пахне сумішшю диму, тирси і клею, розумію: ось він – рай!
Так втомлюєшся від сьогоднішнього раціоналізму … Тобі посміхаються, а ти не знаєш, що у людини на душі.
Минуле, як би воно не віддалялося, живе всередині.
Якщо моя кохана людина мені зраджує, значить, вважає мене нікчемою, а якщо я нікчема, значить, він теж нікчема, тому що він мене вибрав. У таких випадках я просто йшла … назавжди.
Вважаю, що вчити інших годі й нотаціями, а лише власним прикладом.
Слово «щастя» схоже на «зараз», а тому воно не може бути чимось постійним.
Коли до відчаю усвідомлюю, що я погана мати, – починаю похапцем надолужувати згаяне, підлизуватися і догоджати. Але в цій професії втрати не надолужиш.
Щастя, коли ти йдеш з дому на свою улюблену роботу, – найулюбленіше і радісніше нічого в житті немає. І, втомлена, змучена, яка віддала все потенційному глядачеві, який прийде через якийсь час в кінотеатр, ти йдеш, біжиш додому, тому що там щастя, там тепло, там радість, там тебе чекають.
Не можна бути жінкою по команді режисера: «Будьте жінкою!» Та хоч ти в трусах вийди – все одно ти не жінка. А можна закутатися в паранджу по самі вуха – а зал буде все одно трясти, бо вийшла Жінка! Особливу істота!
Жіночий організм – це вам не гармонь: потовстішаю – схудну, потовстішаю – схудну … Треба тримати себе в руках. Я до сих пір поміщаються в одяг, в якій знімалася у Рязанова в «Карнавальної ночі».
В мистецтві відстанеш – не наздоженеш. Просто сходиш з кола. Стати чемпіоном через десяток з гаком років жодному спортсмену не вдавалося.
Якщо тобі лестять – значить, готуйся до удару.
Любов у мене завжди була одна – велика, щира, чуттєва, віддана … тільки об’єкти мінялися.
Треба бути талановитим, розумним і, головне, матеріально незалежним, щоб спокійно займатися тим, чим хочеш.
Найкраща життя – це коли живеш і сподіваєшся.
Вірте в себе, любите, нічого не бійтеся, будьте вільними, ризикуйте. Розумієте, життя – така штука, що начебто ти ось молодий, молодий, молодий, а потім – бац – і кінець. Озираєшся і думаєш про те, як багато всього не зробив, тому що боявся, соромився, злякався. Не треба нічого боятися. Ризикуйте. Нехай навіть ви помилитеся. Це життя. І, головне, звичайно, – любіть один одного. Завжди, кожну хвилину. Любіть …
