Цитати Гурченко – Кіно – це моє життя. Коли я входжу в маленький задимлений павільйон, де нічого не видно на відстані витягнутої руки, де пахне сумішшю диму, тирси і клею, розумію: ось він – рай!
Так втомлюєшся від сьогоднішнього раціоналізму … Тобі посміхаються, а ти не знаєш, що у людини на душі.
Минуле, як би воно не віддалялося, живе всередині.
Якщо моя кохана людина мені зраджує, значить, вважає мене нікчемою, а якщо я нікчема, значить, він теж нікчема, тому що він мене вибрав. У таких випадках я просто йшла … назавжди.
Вважаю, що вчити інших годі й нотаціями, а лише власним прикладом.
Слово «щастя» схоже на «зараз», а тому воно не може бути чимось постійним.
Коли до відчаю усвідомлюю, що я погана мати, – починаю похапцем надолужувати згаяне, підлизуватися і догоджати. Але в цій професії втрати не надолужиш.
Щастя, коли ти йдеш з дому на свою улюблену роботу, – найулюбленіше і радісніше нічого в житті немає. І, втомлена, змучена, яка віддала все потенційному глядачеві, який прийде через якийсь час в кінотеатр, ти йдеш, біжиш додому, тому що там щастя, там тепло, там радість, там тебе чекають.
Не можна бути жінкою по команді режисера: «Будьте жінкою!» Та хоч ти в трусах вийди – все одно ти не жінка. А можна закутатися в паранджу по самі вуха – а зал буде все одно трясти, бо вийшла Жінка! Особливу істота!
Жіночий організм – це вам не гармонь: потовстішаю – схудну, потовстішаю – схудну … Треба тримати себе в руках. Я до сих пір поміщаються в одяг, в якій знімалася у Рязанова в «Карнавальної ночі».
В мистецтві відстанеш – не наздоженеш. Просто сходиш з кола. Стати чемпіоном через десяток з гаком років жодному спортсмену не вдавалося.
Якщо тобі лестять – значить, готуйся до удару.
Любов у мене завжди була одна – велика, щира, чуттєва, віддана … тільки об’єкти мінялися.
Треба бути талановитим, розумним і, головне, матеріально незалежним, щоб спокійно займатися тим, чим хочеш.
Найкраща життя – це коли живеш і сподіваєшся.
Вірте в себе, любите, нічого не бійтеся, будьте вільними, ризикуйте. Розумієте, життя – така штука, що начебто ти ось молодий, молодий, молодий, а потім – бац – і кінець. Озираєшся і думаєш про те, як багато всього не зробив, тому що боявся, соромився, злякався. Не треба нічого боятися. Ризикуйте. Нехай навіть ви помилитеся. Це життя. І, головне, звичайно, – любіть один одного. Завжди, кожну хвилину. Любіть …
І на дієті я не сиджу. Моя дієта – побільше мучного, поменше руху. Якщо хочеться, значить, можна.
Світ мене вже не цікавить – я всюди побувала. І за кордоном жити – боронь Боже! Це не для мене. Я хочу жити в Росії.
Або ось ще, наприклад, запитають: «Як ви себе почуваєте в ролі старіючої жінки?» Я все прекрасно розумію, паспортні дані вони і є паспортні дані, але не до такої ж міри.
Коли я бачу талановитої людини в будь-якому напрямку, я просто окрилює. Думаю: о, треба жити, треба жити. О, який розумник, правда.
Чужий успіх пережити важко, за нього нерідко «дякують» ненавистю і заздрістю …
Хочеш вижити – вмій терпіти.
Вважаю, що вчити інших годі й нотаціями, а лише власним прикладом.
Оплески дають тобі крила. Оплески рідкі їх прибирають. Коли чуєш стукіт власних підборів – провал. Якщо я стукаю і не чую нічого – це прекрасно.
Якщо тобі лестять, значить, готуйся до удару.
А взагалі біографію і характер актора можна прослідкувати по його ролям. Як би тонко він не перевтілювався і не ховався за текст. Скрізь, у всіх ролях, є частка мене.
Так, я запальна, дратівлива, дурнів ненавиджу. Терпіти не можу тих, хто погано міркує, хто позбавлений почуття гумору, – це каліки. Можна за це мене не любити? Можна, і я дозволяю.
Талановиті артисти, вони сильніше терапевтів і всіляких екстрасенсів
Сміливістьіризик-церізніречі.Ризик-цезначитьробитиякніхтодотебещене наважувався.
Сімейнісправи-дужескладнаконструкція.
Папаговорив:”Якщоплюютьтобівспину,значить,тийдешвперед!”
Любовуменезавждибулаодна-велика,щира,чуттєва,віддана…тількиоб’єктимінялися.
Самоіронія-хорошаброня.
Втеатрірольможначекатироками.Знаєте,такнедовгоіпостаріти.
Осьякщовамскажуть,щовигівнюк-підітьдоведіть,щоце нетак.
